ДЕСЯТИЙ ДЕНЬ ПОСТУ. Господь наш Ісус Христос у Анни

Розваж, як озброєна товпа наближається вже до брам міста. Ісус між ними зв’язаний, збитий, скатований, ледве може крок зробити. Через п’ять днів, в неділю квітну, Ісус Христос також в’їжджав до цього міста. Але яка велика різниця між одним та другим походом! Тоді ті люди по дорозі стелили Йому одежі й галузки як цареві, як переможцю, а нині ті самі люди провадять того ж Ісуса як злодія. Читати далі

4 березня – ТИРЕ

Каменяр відірвав долото від надгробка й промовив: «Я закінчив».

Чоловік оглянув камінь: фотографія батька й дві дати – 1916 і 2000, а між ними тире, що займало на площині каменю лише декілька сантиметрів.

03.04 Читати далі

ДЕВ’ЯТИЙ ДЕНЬ ПОСТУ. Ісуса Христа ведуть до Анни

Глянь, як юдейський натовп, мов зголоднілі вовки на беззахисне ягнятко, кидається на невинного Ісуса. Ще невдовзі ті люди дивилися на чуда, які робив Христос і їм самим. Як Він уздоровив ухо Малхові, як одним словом повалив цілу юрбу вояків на землю. А одначе те все не вплинуло на них. А всі вони могли навернутися, але злоба і пристрасть засліпила їм очі, серце їх закаменіло. “Засліпило їм очі й затверділи серця їх, щоби очима не бачили, а серцем не розуміли” (їв. 12, 40). Читати далі

3 березня – СТАРА НЕСТЕРПНА ПАНІ

На нічному столику старенької жінки, що доживала віку в будинку для перестарілих, наступного дня по її смерті знайшли листа, адресованого молодій доглядальниці.
“Що ти бачиш, доглядаючи мене? Кого бачиш, дивлячись на мене? Що думаєш, коли мене залишаєш? І що кажеш, як розповідаєш про мене іншим?
03.03 Читати далі

ВОСЬМИЙ ДЕНЬ ПОСТУ. Ісус спійманий на горі Оливній

Намагайся заглянути духом на дно душі тих огидних вояків, яких спровадив Юда. Вглянься у їхні підлі серця, і дивися, як там кіпить жадоба піймати Ісуса. Дивися на їхні лиця, як на них відбивається дика радість, що вже бачать того, якого мають спіймати. А хоча вони так озброєні, хоча їх стільки є, то однак так стоять, наче вкопані; ні один із них не має відваги кинутися на Ісуса. А це є знаком, що вони не мали б права навіть діткнутися Його, бо сам хотів терпіти за наші гріхи. “Жертвований є, бо сам хотів”. Ісус Христос показує, що добровільно віддається в їхні руки. Читати далі

1 березня – НІХТО НЕ ПРИЙШОВ

Плачучи ридма, хлопчик прибіг додому. Дідусь обняв його ніжно, тулить і тулить до своїх грудей. Та хлопчик не перестає ридати і схлипувати. Дідусь голубить його, намагаючись заспокоїти.

03.01

Читати далі